конспект лекций, вопросы к экзамену

Хутряний одяг та його особливості.

Клімат України досить суворий і теплий одяг нашому населенню завжди був потрібний не менше ніж на 6-7 місяців у році. Ось чому в Україні хутро було найулюбленішим матеріалом для виготовлення теплого одягу як для чоловіків так і жінок. В давні часі використовували хутро свійських і диких тварин. Свійських – овець, з диких – ведмедів. Тепер здебільшого кожухи шиють з овечих шкур. Багаті – з лисиці. Вовки, ведмеді та олені зустрічаються рідко. Темний верхній одяг оздоблюють хутром дрібних диких тварин – куниць, соболів, чорностаїв, бобрів та білок. З старих літературних пам’яток відомо, що вже в 9-12 ст. слов’яни платили данину своїм та чужим князям куничим і білячим хутром. З Лаврентіївського літопису довідуємося, що хозари брали з полян, сіверян і в’ятичів по білячій хутряні з двору, а варяги брали з деревлян по одній чорній куниці. З народної творчості відомо що в стародавній Україні кількість хутра та хутряного одягу визначало багатство родини. Про стародавніх чинбарів та кожумяків маємо багато згадок у народних казках та переказах. Найстаріша та найцікавіша – про Кирила Кожумяку. На її прикладі ми бачимо, що в той час велике значення у побуті мав одяг з вівчиних шкір.

23.05.2015; 20:00
просмотров: 146