Українські вірування у магічну силу рослин.

Побутував звичай збору лікувального зілля, яке мало й магічну властивість, у свята літнього циклу.- Маковія(14.08), Спаса(19.08).збирали у ці дні переважно городні та дикорослі рослини.(мак, сонях, овес, любисток). Зібрані у вигляді букета ці рослини кропилися свяченою водою, внаслідок чого набували цілющої сили. Аналогічно застовувались зеленосвятські трави., яким  приписувались магічні властивості , більш пізне християнське забарвлення цих  обрядів не перекриває їх язичницьких елементів- культу рослин і води. Віра в цілющу силу  якої збереглися й дотепер. В купальську ніч заготовляли не тількі лікарські, а й приворотні трави(тирлич, оман та зілля що мають за уявленнями магічні захисні властивості полин, жалку кропиву). Полин використовувався молоддю як засіб що відлякував русалок і нічну мару. А жалка кропива як оберіг від відьом . Головне зілля- диво- цвіт папороті, який наділяв того хто ним володів знанням усіх земних тайн. Цілющі властивості приписувались і купальському вінку,  у купелі з якого радили купати немовлят і хворих дітей.