Союзницька війна: її причини, хід та наслідки.

Сигналом для початку союзницької війни(91-88 рр.) стала смерть Марка Лівія Друза. Це була справжня громадянська війна. Смерть Друза показала італікам, ща усі спроби легально висовувати свої вимоги вичерпані і єдиний варіант – війна. Почалося повстання у 91 р. випадково. Коли претор Гай Сервілій прийшов у місто Аскула і почав народу погрожувати вони обізлилися і вбили його і його легата у театрі і пізніше усіх римлян у місті. Почали це повстання марси, тому інша назва – Марсійська. Пізніше до них приєднались інші. Перед повстанням італіки спробували ще раз домовитись з Римом, але їм відмовили і італіки почали війну. Італіки створили свою власну державну організацію зі столицею у місті Корфіній. Вони карбували свою власну монету ‘’ Італія ’’. Однак рим мав деякі переваги:

1. Володів старою централізованою державною організацією, а Італія була сильно децентралізована.
2. Італіки вели партизанську війну, а римські війська розбивали їх поодинці.
3. Територія повстання рідко була суцільною.

Найуспішнішим для італіків був 90 рік, у 89 р. почались кризові події а в 88 р. більшість повстанців були перебиті.Перший рік дуже невдалий для Риму. Поразки зазнали війська консула Луція Юлія Цезаря і консула Публія Рутилія Лупа. Це визвало погіршення настрою серед умбрських і етруських общин і смуту у самому Римі. Кількість повсталих і кількість римських військ була приблизно однаковою, тому це погрожувало затягтись на довгий час. Але Рим діяв не лише зброєю, а й дипломатією.Наприкінці 90-х років консул Луцій Юлій Цезарь прийняв закон Юлія Цезаря(lex Julia),про те що права громадянства надавались усім італікам, що залишалися вірними Риму, що зупинило розповсюдження повстання далі.89 рік став менш вдалим для італіків, які зазнали декілька поразок від Сулли, хоча продовжували хоробро битися. На початку 89 р. прийняли ще один закон згідно з яким усім общинам, що впродовж 2 місяців надсилали бажання стати громадянами Риму отримували згоду.Зробивши поступки Рим перейшов у наступ. Завдяки цим поступкам на бік Риму перейшли деякі общини і це дало перевагу Риму який розгромив італіків. Другий рік став катастрофічним для італіків.Таким чином перемога Риму стала історично необхідно. Італію марсів етрусків умбрів назавжди зійшла зі світової арени. Заможня частина італіків злилася з римлянами. Культурно-правового рівняння Італії і Риму так і не сталося.