Предмет історіографії. Мета і завдання курсу

Предмет історіографії. Мета і завдання курсу:

Історіографія (пишу історію) – історія. Цей термін вживається ще у 19 столітті.

Історіографія це – сукупність публікацій з якоїсь теми або проблеми. 

Історіографія – це історія історичної науки, яка являється однією з важливіших форм самопізнання людського суспільства. 

Історіографія – це предмет, або дисципліна, яка вивчає історію історичної думки.

Мета і завдання: 

Мета курсу історіографія: висвітлити з наукових позицій, враховуючи найновіші досягнення історичної науки в розвиток вивчення історії в Україні та Росії.

Завдання курсу: 

1. визначити етапи розвитку історіографії;
2. на цій основі виробити в історика критичне ставлення до спадщини яка нагромадилася в результаті тривалого й успішного розвитку історичної думки;
3. охарактеризувати послідовний ріст знань в галузі історії;
4. показати процес перетворення цих знань в науку;
5. прослідкувати як розширювалося і поглиблювалося розуміння істориками окремих сторін історичного процесу;
6. як удосконалювалися методи історичного дослідження;
7. як вводилися в науковий обіг нові джерела;
8. як велася боротьба між різними напрямками, течіями і школами в історичній науці.

1. Методологія історії. Історичний метод:

Не існує загально прийнятої методології історії. У зв’язку з цим тлумачення терміну різне.
Методологія історії – це теорія історичного пізнання.
Методологія історії розробляє принципи і засоби добування  знань про минуле, систематизацію і тлумачення одержаних даних для вияснення суті історичного процесу та реконструкції його у всій його конкретності і цілісності. Гуревич казав: «Реконструюючи минуле, ми його конструюємо».

Методологія історії – нерозривний складовий елемент історичної науки. По відношення до цієї науки вона: 

• результат, підсумок попереднього розвитку історичної науки;
• результат, який теоретично осмислений і перероблений в логіку сучасного науково-історичного пізнання.

Існує кілька основних проблем(корінних) методології історії:

1. предмет і межі історичної науки, її співвідношення з іншими галузями знання: філософія, соціологія, політика, література, культурологія;ї
2. соціальна функція і дієвість історичної науки;
3. проблема пізнавальності і об’єктивний критерій істини у дослідженні минулого;
4. історичний факт та його місце в реконструкції минулого;
5. специфічність історичного дослідження.

Якщо методологія відображує найбільш загальні генеральні принципи світогляду, то історичний метод – це окреме похідне поняття.

Існують загально-наукові, конкретні, та методи наукового дослідження.

Є чотири основні методи історичного дослідження: 

1. історико – генетичний; 
2. історико – порівняльний;
3. історико – типологічний;
4. історико – системний.

Історико – генетичний – найдревніший – описує докладно, до найменших подій. Метод цей позитивний тим, що ми маємо максимальну кількість фактів; дозволяє побачити ґенезу розвитку.

Недолік методу – у цій дрібноті автор не бачить проблеми. Своїх законів цей метод немає дає нам уяву, рух у часі.

Історико – порівняльний – порівнює. Недолік, ми не бачимо динаміки.

Методів жодних немає у чистому вигляді.

Методи історіографії:

1.засоби конкретного історіографічного аналізу

• аналіз передумов саморозвитку історичної науки певної доби;
• аналіз діяльності окремих істориків.

2.    методи історіографічного синтезу;

• класовий;
• культурологічний;
• сцієнтистський (науковий).